Найвідоміші вислови про спорт Івана Боберського

unnamed

Іван Боберський – визначний діяч спортивного руху в Галичині першої чверті XX cт.: організатор, фундатор, теоретик і практик.

Представляємо увазі читача афоризми Івана Боберського з фізичного виховання та спорту, які не втратили своєї актуальності й сьогодні (особливості мови початку ХХ століття збережено).

  • Байдужі гинуть!
  • Витривалий мандрівник виходить на верх гори. Спинайтеся завзято через перепони.
  • Виховане тіла – се шлях до вихована духа.
  • Все вперед! Всі враз!
  • Все йти до мети, коли хочеш зайти.
  • Ділами, не словами!
  • За мало читаємо і за мало пише­мо; для того за мало знаємо.
  • Змаг гартує волю.
  • Кожде поколїнє відповідає за прикмети тіла і духа слідуючого поколїня.
  • “Копаний мяч” учить боронити і здобувати.
  • Лише зорганізована фізична сила запевнює народови свободу і независимість.
  • Молодїж се будучність народу.
  • Ліпша молодїж, красша будучність.
  • Народна честь, сьміле око, сильні груди, мало слів, діл богато!
  • Нарід, що не стремить до єдности підчас мира, не має карности під час війни.
  • Не лебедїти, але стреміти!
  • Не плачем, а мечем!
  • Природа дає побіду все сотворіням рухливійшим.
  • Позвивай свої сили, бо як ти слабий, то сьвіт скрутить тобі карк.
  • Руханка є середником до виплеканя горожанських прикмет духа і тіла. Руханка не є сама собою цїлию. Руханка є лише середником до вихованя як налїпших горожан, що в роботі і забаві, в мирі і на війні потрафлять всюди заступити гідно свій нарід.
  • Руханка робить тіло гарним, а дух відважним.
  • Руханка се лік на байдужність, лінь, кириню.
  • Руханка учить приказувати і учить слухати. Руханка виховує вже в молодїжи орґанїзацийний змисл, призвичаює до поділу праці, до відвічальности за обняту задачу, до совісности і точности, до опанована роботи правильною напругою, до віри в свої сили.
  • Рухові гри виховують одиниці на добрих горожан, бо учать їх забувати на себе самих і стреміти витревало до спільної мети.
  • Рухові гри дають нам воздух, сонце, рух, сміх, злуку і завзяття.
  • Треба вже молодїж виховувати в рухливости, честивости, карности, а цілий нарід набуде тих прикмет.
  • Треба мати знання і треба вміти знанням орудувати. Знання це топір, сприт це топорище.
  • Хто сам своєї чести не цінить, того ніхто не цінить.


За матеріалами студентського часопису Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського «Країна спорту»

Коментування і розміщення посилань заборонене.