Петро Проців воротар

Інтерв’ю з Петром Процівим — студентом Папського східного інституту і випускника Львівської греко-католицької семінарії, що  є воротарем у воротях команди Pontificio Collegio Pio Brasiliano. Ця команда представляє Бразильську колегію на футбольному турнірі серед  римських богословських навчальних закладів  «Clericus Cup» («кубок кліриків). У ньому беруть участь команди закладів, поділених за регіональним принципом або за приналежністю до чернечих конгрегацій.

— Як Ви потрапили до команди Бразилії?

— Коли я приїхав на навчання до Рима, закінчивши семінарію у Львові, то Конгрегація для Східних Церков організовувала курс італійської мови, на якому були студенти з різних Східних Католицьких Церков. Був там і семінарист греко-католик із Бразилії Селсо Бело, його прадід емігрував до Бразилії з Галичини ще на початку ХХ століття; ми з ним подружилися. Селсо часто грав у Бразильській колегії у футбол, і коли збиралася команда на Clericus Cup — запропонував одному семінаристу, нині вже священикові Стрийської єпархії УГКЦ Олексію Федоровичу, грати за команду PIO Brasiliano. Я ж познайомився з Сашо Чесескі, православним македонцем (зараз уже дияконом), із яким навчався у Папському східному інституті. Він жив при монастирі святого Ансельма і організовував команду на Clericus Cup, тож запросив мене у команду. Того року команда San Anselmo була з PIO Brasiliano в одній групі. То була моя перша зустріч із командою Бразильської колегії як суперника. А наступного року в команді PIO Brasiliano був потрібен воротар — і мені запропонували грати з ними. І так я вже четвертий рік граю за PIO Brasiliano.

— Як часто відбуваються тренування?

— Двічі на тиждень, у середу і п’ятницю. Але я не відвідую всіх тих занять, а залишаюся на тренуваннях у нашій Українській колегії. Українська команда бере участь у Torneo dell’amicizia з міні-футболу який організовує Папський Латеранський університет. До речі, минулого року ми посіли друге місце у цьому турнірі.

— Ви воротар. Це випадковість?

— Я стою на воротах з дитинства. Починалося все з футбольного майданчика біля школи, де ми проводили майже весь вільний час. Я не дуже добре грав у полі, тому мене ставили на воротах, де я відчув, що це «моє». Згодом мене взяли у команду вулиці на «чемпіонаті села», а потім і до шкільної команди. А коли я був у 8 класі, то мене взяли у молодіжну команду села на чемпіонат Миколаївського району. Коли я вступив до семінарії, моя «кар’єра» голкіпера у селі закінчилася; але у семінарії теж грали футбол, і з першого курсу я був основним голкіпером команди.

Clericus Cup Проців

— Яка атмосфера під час матчів?

— Атмосфера на матчах Clericus Cup дуже відрізняється від тої, яка панує на «світських» турнірах. Найперше є молитва: на початку і в кінці кожного матчу. Тут суперничають тільки на футбольному полі, а поза ним усі дружать. Також тут можна відчути атмосферу справжнього Fair Play. Турнір організований на високому рівні, деякі судді у минулому судили навіть у серії А чи серії Б італійського чемпіонату, тому грати тут — суцільне задоволення. Особливість цього турніру становлять «блакитні картки»: це вилучення гравця за грубий фол на 8 хвилин. Цього року за девіз турніру взято слова Папи Франциска «Граємо в атаці матч Євангелія» (Giochiamo in attacco la partita del Vangelo). Ці слова розміщено на футболках усіх учасників турніру.

— Чим Ви займаєтесь у Римі? Де навчаєтесь? Яка тема Вашої наукової роботи? Чи буваєте в Русікумі?

— Як семінарист, я жив перших три роки свого навчання у Папській українській колегії святого Йосафата. А через повну реконструкцію колегії всіх студентів перевели до Папського українського інституту Покрова Пресвятої Богородиці Він розташований по сусідству з церквою святої Софії, яку побудував Йосиф Сліпий. Навчаюсь я у Папському східному інституті на факультеті канонічного права. Зараз працюю над докторською дисертацією на тему «Ієрархія Львівської Архиєпархії як перешкоджений престол у 1945-1963 роках згідно з актуальними канонічними нормами». Маю багато друзів у Руссікумі й тому досить часто буваю там. Також ми маємо свій маленький хор, де співають українські священики та семінаристи з різних колегій, а керує хором словак о. Ярослав Лайчак. У цьому хорі також є хлопці з Руссікума, тому ми час від часу проводимо репетиції там. Беремо участь у святкуванні різдвяних святах одні одних. А також час від часу співаємо на Богослужіннях у храмі святого Антонія, який діє при Руссікумі.

укр.команда
Команда Української колегії (міні-футбол)

— Навіщо священикам і семінаристам потрібен футбол?

— Для пропаганди здорового способу життя. А також через спортивні змагання можна познайомитися з людьми з інших країн, почерпнути їхню культуру. А ще — це спосіб свідчити Христа!

Михайло Фатєєв, Gaudete.ru
Фото з архіву Петра Проціва

Джерело: CREDO

Категорії: Спорт в УГКЦ

Залишити відповідь